Шкільне методичне обєднання вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін Богданівської ЗОШ І-ІІІ ст.
четвер, 21 травня 2015 р.
середа, 13 травня 2015 р.
"Весняний книжковий дощ"
До школи Новою поштою надійшла посилка з трьох великих коробок, у
яких містилися новенькі книжечки, подаровані шкільній бібліотеці
Фундацією Дарини Жолдак. Більш детально про цей проект, який ставить за
мету зібрати 100 000 книжок для сільських бібліотек, пожна прочитати за
посиланням http://100books.kanalukraina.tv/
Енциклопедії, публіцистика, дитячі видання зарубіжних та сучасних українських авторів, Кобзар для дітей - усе це через кілька днів потрапить до рук учнів. Сучасні видавництва, які дбають і про гарний дизайн, не залишили байдужими ні дорослих, ні дітей, яких особливо захопила серія "Читання для реготання". Частину книжок підписали учням Богданівської школи студенти київських вишів під час події, яка пройшла 21 березня (це була низка лекцій від успішних українців; захід організували студенти КНУ ім. Т. Шевченка).Задовольнити попит найбільш вибагливого читача зможуть книги, представлені на виставці, що працювала упродовж дня в шкільному коридорі.
Безпосередню участь у цій благодійній справі бере наша випускниця Івашина Анастасія, тож із перших уст ми змогли дізнатися про цю акцію і про те, як допомогти іншим дітям з придбанням художньої літератури.
Енциклопедії, публіцистика, дитячі видання зарубіжних та сучасних українських авторів, Кобзар для дітей - усе це через кілька днів потрапить до рук учнів. Сучасні видавництва, які дбають і про гарний дизайн, не залишили байдужими ні дорослих, ні дітей, яких особливо захопила серія "Читання для реготання". Частину книжок підписали учням Богданівської школи студенти київських вишів під час події, яка пройшла 21 березня (це була низка лекцій від успішних українців; захід організували студенти КНУ ім. Т. Шевченка).Задовольнити попит найбільш вибагливого читача зможуть книги, представлені на виставці, що працювала упродовж дня в шкільному коридорі.
Безпосередню участь у цій благодійній справі бере наша випускниця Івашина Анастасія, тож із перших уст ми змогли дізнатися про цю акцію і про те, як допомогти іншим дітям з придбанням художньої літератури.
четвер, 7 травня 2015 р.
Війна у долі й творчості письменників
07 травня учні 4-7 класів стали учасниками літературного журналу
"Війна у долі й творчості письменників", який підготували й провели
учитель української літератури Бистрицька Наталя Анатоліївна та світової літератури Божкова Любов Олександрівна.
Виставка книг та портретів допомогла познайомитися з українськими та зарубіжними письменниками, які були учасниками бойових дій чи писали про війну. Крилаті вислови з поезій "Клятва" М. Бажана, "Я утверждаюсь" П. Тичини, "Любіть Україну" В. Сосюри не залишили дітей байдужими П. Тичина, В. Сосюра, М. Трублаїні, О. Гончар, О. Довженко, Л. Пономаренко, Г. Белль, Е. Хемінгуей, А. де Сент-Екзюпері... Їх долі й творчість, персонажі й події стали предметом розповіді.

Більш звично, коли письменник, беручи участь у боях, передає враження на сторінках книг. А от коли військовий пише книгу, зустрінеш не часто. Саме тому і зацікавила учнів книга тричі Героя Радянського Союзу Олександра Покришкіна "Небо війни". А ще у цій книзі розповідь льотчика про визволення Чернігівки й Чернігівського району. Знайомі назви населених пунктів (Пологи, Мелітополь, Верхній Токмак, Чернігівка) викликали у дітей зацікавлення: а як же проходили бої за визволення цих міст і сіл?
Вразила і розповідь про польського письменника, лікаря, педагога Януша Корчака, його трагічну долю та вдячних вихованців.
І, звичайно ж, не можна було обійтися на цій зустрічі без знайомства з творчістю згаданих письменників. Учителями-філологами зачитано уривки з творів О. Довженка "Мати" та "Повість полум`яних літ".
Багато було сказано під час заходу про ціну і важливість миру на рідній землі, наскільки актуальні ці твори й зустрічі сьогодні.
Щиро дякуємо вчителям за чудову зустріч.
Виставка книг та портретів допомогла познайомитися з українськими та зарубіжними письменниками, які були учасниками бойових дій чи писали про війну. Крилаті вислови з поезій "Клятва" М. Бажана, "Я утверждаюсь" П. Тичини, "Любіть Україну" В. Сосюри не залишили дітей байдужими П. Тичина, В. Сосюра, М. Трублаїні, О. Гончар, О. Довженко, Л. Пономаренко, Г. Белль, Е. Хемінгуей, А. де Сент-Екзюпері... Їх долі й творчість, персонажі й події стали предметом розповіді.
Більш звично, коли письменник, беручи участь у боях, передає враження на сторінках книг. А от коли військовий пише книгу, зустрінеш не часто. Саме тому і зацікавила учнів книга тричі Героя Радянського Союзу Олександра Покришкіна "Небо війни". А ще у цій книзі розповідь льотчика про визволення Чернігівки й Чернігівського району. Знайомі назви населених пунктів (Пологи, Мелітополь, Верхній Токмак, Чернігівка) викликали у дітей зацікавлення: а як же проходили бої за визволення цих міст і сіл?
Вразила і розповідь про польського письменника, лікаря, педагога Януша Корчака, його трагічну долю та вдячних вихованців.
І, звичайно ж, не можна було обійтися на цій зустрічі без знайомства з творчістю згаданих письменників. Учителями-філологами зачитано уривки з творів О. Довженка "Мати" та "Повість полум`яних літ".
Багато було сказано під час заходу про ціну і важливість миру на рідній землі, наскільки актуальні ці твори й зустрічі сьогодні.
Щиро дякуємо вчителям за чудову зустріч.
середа, 15 квітня 2015 р.
Школа молодого вчителя
Майже кожного року у рамках діяльності районної Школи молодого
вчителя до нашого закладу приїздять молоді спеціалісти. Цього року за
досвідом приїхали вчителі англійської мови, біології, історії та
початкових класів. Після віртуальної екскурсії молодих колег запросили
на уроки вчителі Скригун О. А. (англійська мова), Трушик Т. М. (історія).



Тема заняття Школи МВ - самоаналіз уроку вчителем як ефективний засіб здійснення професійної діяльності. Тож і предметом спілкування між колегами був урок. Наставники поділилися власними "секретами" підготовки до свого, за Сухомлинським, "найкращого уроку".
Тема заняття Школи МВ - самоаналіз уроку вчителем як ефективний засіб здійснення професійної діяльності. Тож і предметом спілкування між колегами був урок. Наставники поділилися власними "секретами" підготовки до свого, за Сухомлинським, "найкращого уроку".
субота, 21 березня 2015 р.
Ділимось досвідом. Набуваємо досвіду
21 квітня 2015 року заступник директора з НВР Бистрицька Н. А. і
вчитель англійської мови Скригун О. А. стали учасниками районного
семінару "Методологічні й управлінські аспекти роботи з інтелектуально
обдарованою молодю". Поряд з іншими учасниками заходу педагоги
Богданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів презентували досвід педагогічного
колективу ("Методичні підходи до організації роботи з обдарованою
молоддю", Бистрицька Н. А.) та власні напрацювання з цього питання
("Використання ІКТ у роботі з обдарованими учнями", Скригун О. А.).
Для себе учасники заходу переконалися у правильності обраного шляху в роботі зі здібними учнями, ознайомилися з цікавим психологічним інструментарієм.
Для себе учасники заходу переконалися у правильності обраного шляху в роботі зі здібними учнями, ознайомилися з цікавим психологічним інструментарієм.
пʼятниця, 20 березня 2015 р.
Ще раз про любов до мови...
Кошель Юлія і Ценова Анастасія стали учасниками конкурсу "За що я люблю
українську мову", який організувала районна газета "Нива". Присвячений
конкурс 201-річниці з дня народження Великого Кобзаря. На жаль,
учасниківвід нашого закладу виявилося не так і багато, але дівчатка і
вдвох довели, що в нашій школі мову люблять і знають. Про це свідчать і
підсумки Конкурсу: їх творчі роботи увійшли до числа кращих.
Дякуємо творчим наставникам Івашині Галині Миколаївні та Бистрицькій Наталії Анатоліївні!
За що я люблю українську мову? За те, що вона – неповторна і багата. Неповторна у своєму кличному відмінку, в літері «ґ», а багата – своєю синонімічною розкішшю. Наприклад, синоніми до слова «говорити» у «Словнику українських синонімів» Олекси Вусика розмістилися аж на шести сторінках! Завдяки такому розмаїттю у нас не виникає плутанини. Замість «открыть» ти можеш «відчинити» (двері), «розгорнути» (зошит), «відкоркувати» (пляшку), «розплющити» (очі), «відімкнути» (двері). Коли нам треба щось «заключать», ми «беремо в лапки» («заключать в кавычки»), «одружуємося» («заключать брак»), «ув’язнюємо» («заключать в тюрьму»), «укладаємо договір» («заключать соглашение»).
Ще ми вміємо «уявити», «відрекомендувати», «презентувати», а не лише «представить».
Можна не просто «шутить», а «жартувати», «кепкувати», «глузувати», «насміхатися», «шуткувати», «сміхотворити», «скалозубити». І у нас – не просто «аисты», а «лелеки», «чорногузи», «бузьки», «бусли».
Не виникає плутанини з «маслом», бо малюємо ми олійними фарбами, салати заправляємо за-
пашною соняшниковою олією, хліб мастимо вершковим маслом, а для машини використовуємо мастило. Дивуюся, як у мові тонко передано найяскравіші ментальні риси
українців. Наприклад – працелюбність. Шість днів працюємо, а на сьомий — у неділю — відпочиваємо. Не можна цього дня «ділати» чи «діяти», тому і наступний за ним
день у нас — по-не-ділок. А наші сусіди нічого не роблять – «не ділають» – цілий тиждень («неделя»)!
Дозвольте й мені поділитисяз читачами кількома спостереженнями на користь нашої солов’їної мови. Ми милуємося не «радугой», а «веселкою», яка звеселяє, приносить радість. Завжди прагнемо повернутися не на «Родину», а на «Батьківщину», до батьківської домівки, і є патріотами своєї «країни» (тобто, рідного краю), а не «страны». Ми не «улыбаемся» (не тягнемо «лыбу»), а посміхаємось (даруємо іншим сміх, радість). Кожному з нас хочеться, щоб удома і скрізь було не «уютно», а затишно, тобто тихо, «за тишею».
У світі є люди не «сумасшедшие», а божевільні (вільні від Бога).
Одружившись, ми стаємо не «супругами» (в одній упряжці тягнучи сімейні проблеми), а «подружжям» (друзями, які йдуть рука об руку, поруч).
Щоб зупинити час, ми робимо не «фотографии», а «світлини» (тим самим увічнюючи світлі миті життя). Усім, мабуть, подобається, коли бажають не «приятного аппетита», а «смачного», адже саме цього заради смачненького й сідаємо до столу. І хочемо зустрічати не «рассвет», а «світанок», тобто пробудження сонця, яке несе світло у світ.
Кожен школяр кладе до ранця «зошит» (тобто «зшиток»), а не «тетрадь» («тетра» – чотири, аркуш, поділений на чотири частини), «підручник» (книжку, яку зазвичай носили й носять під рукою), а не «учебник» А ще у нас є «водограй», «свічадо», «люстерко»...
Дякуємо творчим наставникам Івашині Галині Миколаївні та Бистрицькій Наталії Анатоліївні!
У НАС – НЕ ПРОСТО «АИСТЫ», А «ЛЕЛЕКИ», «ЧОРНОГУЗИ», «БУЗЬКИ», «БУСЛИ»!
Юлія КОШЕЛЬ, учениця 9 класу Богданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
За що я люблю українську мову? За те, що вона – неповторна і багата. Неповторна у своєму кличному відмінку, в літері «ґ», а багата – своєю синонімічною розкішшю. Наприклад, синоніми до слова «говорити» у «Словнику українських синонімів» Олекси Вусика розмістилися аж на шести сторінках! Завдяки такому розмаїттю у нас не виникає плутанини. Замість «открыть» ти можеш «відчинити» (двері), «розгорнути» (зошит), «відкоркувати» (пляшку), «розплющити» (очі), «відімкнути» (двері). Коли нам треба щось «заключать», ми «беремо в лапки» («заключать в кавычки»), «одружуємося» («заключать брак»), «ув’язнюємо» («заключать в тюрьму»), «укладаємо договір» («заключать соглашение»).
Ще ми вміємо «уявити», «відрекомендувати», «презентувати», а не лише «представить».
Можна не просто «шутить», а «жартувати», «кепкувати», «глузувати», «насміхатися», «шуткувати», «сміхотворити», «скалозубити». І у нас – не просто «аисты», а «лелеки», «чорногузи», «бузьки», «бусли».
Не виникає плутанини з «маслом», бо малюємо ми олійними фарбами, салати заправляємо за-
пашною соняшниковою олією, хліб мастимо вершковим маслом, а для машини використовуємо мастило. Дивуюся, як у мові тонко передано найяскравіші ментальні риси
українців. Наприклад – працелюбність. Шість днів працюємо, а на сьомий — у неділю — відпочиваємо. Не можна цього дня «ділати» чи «діяти», тому і наступний за ним
день у нас — по-не-ділок. А наші сусіди нічого не роблять – «не ділають» – цілий тиждень («неделя»)!
************************************
НАША «ВЕСЕЛКА» ЗВЕСЕЛЯЄ, А «СВІТАНОК» – СВІТЛО НЕСЕ
Анастасія ЦЕНОВА, учениця 10 класу Богданівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Дозвольте й мені поділитисяз читачами кількома спостереженнями на користь нашої солов’їної мови. Ми милуємося не «радугой», а «веселкою», яка звеселяє, приносить радість. Завжди прагнемо повернутися не на «Родину», а на «Батьківщину», до батьківської домівки, і є патріотами своєї «країни» (тобто, рідного краю), а не «страны». Ми не «улыбаемся» (не тягнемо «лыбу»), а посміхаємось (даруємо іншим сміх, радість). Кожному з нас хочеться, щоб удома і скрізь було не «уютно», а затишно, тобто тихо, «за тишею».
У світі є люди не «сумасшедшие», а божевільні (вільні від Бога).
Одружившись, ми стаємо не «супругами» (в одній упряжці тягнучи сімейні проблеми), а «подружжям» (друзями, які йдуть рука об руку, поруч).
Щоб зупинити час, ми робимо не «фотографии», а «світлини» (тим самим увічнюючи світлі миті життя). Усім, мабуть, подобається, коли бажають не «приятного аппетита», а «смачного», адже саме цього заради смачненького й сідаємо до столу. І хочемо зустрічати не «рассвет», а «світанок», тобто пробудження сонця, яке несе світло у світ.
Кожен школяр кладе до ранця «зошит» (тобто «зшиток»), а не «тетрадь» («тетра» – чотири, аркуш, поділений на чотири частини), «підручник» (книжку, яку зазвичай носили й носять під рукою), а не «учебник» А ще у нас є «водограй», «свічадо», «люстерко»...
Дякую організаторам за конкурс, за можливість «пограти» словами і вкотре переконатися у красі
й мелодійності нашої мови.
четвер, 19 березня 2015 р.
З Шевченком - по життю
Упродовж дня вчителі та учні школи читали твори Великого Тараса.
Проникливо, щиро намагалися передати настрій твору і власні відчуття.
Хто підготував кілька рядків, хто повторив вивчене раніше, а хто відкрив
для себе Шевченка самостійно. І кожний такий твір звучав по-особливому.
Щиро вдячні усім, хто приєднався не просто до флешмобу, а до всієї України.
Приємно вразили учні 6 класу вибором поезій і майстерністю виконання.
Не можна не відзначити майстерність і виразність читання віршів Денежним Андрієм, Федотовою Катериною, Арушанян Анастасією, Кривицькою Тетяною.
Учасники флешмобу познайомилися не лише з творами Шевченка, а й з книжковою виставкою, ілюстраціями, створеними учнями до творів Великого Кобзаря.
Щиро вдячні усім, хто приєднався не просто до флешмобу, а до всієї України.
Приємно вразили учні 6 класу вибором поезій і майстерністю виконання.
Не можна не відзначити майстерність і виразність читання віршів Денежним Андрієм, Федотовою Катериною, Арушанян Анастасією, Кривицькою Тетяною.
Учасники флешмобу познайомилися не лише з творами Шевченка, а й з книжковою виставкою, ілюстраціями, створеними учнями до творів Великого Кобзаря.
Підписатися на:
Дописи (Atom)